середа 23 жовтня 2019р.
Інтернет-газета Херсонської області
03.03.2016

Чи буде у Скадовську вулиця Бандери?

Нещодавно у Скадовську мої знайомі були свідками цікавого епізоду. Водій маршрутного таксі повідомляє про зупинку «вулиця Пушкіна», згодом додає, що скоро вона буде називатися «вул. Бандери». Не знаю, шуткував він, чи ні, але така новина стривожила пасажирок поважного віку.

2 березня у новинах з’явилася інформація про те, що комісія при КМДА пропонує перейменувати Московський проспект на проспект Степана Бандери. У багатьох містах вулиці з такою назвою вже є. Чи приєднається і Скадовськ до такої ініціативи?

Питання перейменування вулиць нагальне для нашого суспільства. Деякі містяни зауважують, що це дуже коштовна річ для міста в цілому та кожного громадянина зокрема, особливо це вдарить по кишені пенсіонерів…, мовляв, є більш насущні питання. Чи так це? Спробуємо розібратися.

Є так названий «декомунізаційний пакет законів». Туди входять 4 закони. Вони діють з 21 травня 2015 року.

«Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» (закон № 314-VIII);

«Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939–1945» (закон № 315-VIII);

«Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» (закон № 316-VIII);

«Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» (закон № 317-VIII).

Питання перейменування вулиць  – це тільки невелика частина у загальній картині.

Виконання цих законів могла втілити ще попередня міська  влада, але не наважилась на непопулярні кроки напередодні міських виборів. Депутати міської ради не прийняли відповідні рішення у встановлений термін, тому ця місія, згідно закону, була покладена на нового міського голову.

Олександр Яковлєв також відтермінував питання з перейменування вулиць до останнього, щоб виважено прийняти історичне рішення. Якщо б міський голова не взяв на себе таку відповідальність, то, згідно закону, рішення приймав би обласний очільник на свій розсуд.

Крім законних зобов’язань у наших сучасників є також відповідальність історична.

Коли комуністи захопили владу у нашому місті, то не проводили ніяких громадських обговорень. Зруйнували духовний центр Скадовська – храм

перейменували вулиці на честь людей котрі пролили цілий океан людської крові.

Навіть прикрасу Чорноморського узбережжя – маєток засновників міста сім’ї Скадовських ми можемо спостерігати тільки на небагатьох світлинах.

Коли мені кажуть, що комуністи побудували у Скадовську міськмолокозавод, завод напівпровідників, харчосмакову фабрику, тощо.., я відповідаю, що безпосередньо виконували роботу переважно безпартійні робітники. А ще важливіше, що у радянські часи НЕ побудували. Давайте порівняєм рівень життя у післявоєнному СРСР та, наприклад, Німеччині. Навіть у НДР. А коли ви поцікавитесь, як стрімко розвивався наш край у передреволюційні роки, то почнете розуміти, що ми втратили з приходом «червоних» п’яниць та розбійників. До речі, ось деякі дані про злочинну діяльність Компартії в Україні.

Вам ще хочеться залишити старі комуністичні назви? Мені, особисто, ні.

Нагадаю, що країна вже надала оцінку злодіянням компартії. 16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва за позовом Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України про заборону її діяльності та за участі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини заборонив діяльність Комуністичної партії України.

Чим керувались при наданні нових назв вулицям у Скадовську?

Були проведені консультації зі спеціалістами, проводились громадські слухання, розглядались заяви, велись гарячі дискусії…

По-перше, була пропозиція  відновити попередні історичні назви. При вивчені даного питання, було виявлено, що деякі наймення вулиць були надані на честь, наприклад, першого бухгалтеру порту чи полісмена. Було вирішено, що це не ті постаті, на честь яких ми хочемо на сьогодні називати вулиці Скадовська. Тож відновили Єлизаветівську, Сергіївську, Балтазарівську, Маріїнську, Мангубінську та інші.

По-друге, в історії незалежної України попереднього століття були люди, які присвятили життя задля досягнення незалежності та процвітання України. Безумовно, ці прізвища не можна ставити в один ряд з катами нашої нації. Так у нас з’явилися вулиці Шептицького, Грушевського та Чорновола. Пам’ятаємо і про нашого сучасника Віталія Бєлікова, який трагічно загинув у зоні війни з проросійськими терористами. Скадовчани, також, запропонували вшанувати Андрія Коваленко, який з 1973 по 1991 роки був  головою виконавчого комітету Скадовської міської Ради. Відзначили подвиги у другій світовій. З’явилася “Скадовської авіагрупи

    По-третє, Скадовськ – місто курорт. Тож, містянами були запропоновані назви вулиць, які нагадують про цей статус. Відтепер відпочиваючих зустрічають Морська, Курортна, Лазурна, Портова, Джарилгацька…

 Вулиці “Степана Бандери” у оновленему списку вулиць Скадовська немає… Найбільше суперечок і донині тривають по перейменуванню вулиці Пролетарська на історичну Мангубінську. Кажуть, важке слово… Невже нову назву складніше вимовити чим Джарилгач?

Давайте зробимо маленьке дослідження. Отже, згідно Вікіпедії, «Пролетарій» — незаможній, неімущий, злидень. У Стародавньому Римі – громадянин, який не має майнового цензу. Говорячи сучасною термінологією – бомж.  Мангубі Моісей – перший мер Скадовська. Той, хто безпосередньо надав місту впізнаванні дотепер унікальні обриси. До речі те, що вулицю називають на честь караїмського єврея – доказ того, що розповіді про владу фашиствуючих націоналістів у післямайданній Україні – міф. Ті ж, хто і сьогодні збирають підписи , щоб залишити Пролетарську – прибічники Компартії, яка наробила горя у попередній історії, про що писалося вище, та і на сьогодні є силою, яка активно сприяє сепаратизму та смерті наших співвітчизників. Може публічно оприлюднимо прізвища тих, хто дав свої підписи під заявою-підтримкою злочинного режиму? Або хоча б ініціатора?

Так, питання перейменування вулиць  –  не з простих. Мені особисто, не всі нововведення до вподоби. Але ми живемо у суспільстві і повинні бути готовими до компромісів.

Також, громадяни можуть бути спокійним, платити кошти на термінове переоформлення документів не потрібно. За бюджетні фінанси треба буде замінити вказівники вулиць на будинках. Погодьтеся, це було потрібно робити і без перейменування, бо їх просто нема. Цікаво, що кошторис на виконання законів про декомунізації був сформований попереднім складом міськвиконкому. На перенос та встановлення (а не просто демонтаж) пам’ятника Леніна було закладено більше 60 тисяч гривень. А у розрахунках по демонтажу старих табличок їх кількість вказана така ж, як і нових. Зараз ви багато бачите вулицевказів? До речі, на сьогодні демонтаж пам’ятника обійшовся міській казні у 0 грн. Профінансували ініціативні громадяни особистим коштом.

Так що, давайте заспокоїмось. Процес вже минув. Треба жити далі і зі змінної назв створювати новий зміст. Вулиці та місто в цілому буде гарним, коли буде охайно біля кожної оселі, коли сміття буде у смітниках, коли кожен скадовчанин прикладе свою душу та руки задля спільного успіху. До речі, ви знаєте про нововведення ініційоване мером Яковлєвим? Якщо за приватним подвір’ям будуть висаджуватись декоративні рослини, то міська рада надасть компенсацію на полив. З умовами можна ознайомитись за посиланням:

ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ І ВИПЛАТИ КОМПЕНСАЦІЇ ВИТРАТ З ОПЛАТИ ПОЛИВУ ДІЛЯНОК ПІД ДЕКОРАТИВНІ НАСАДЖЕННЯ ЗА ТЕРИТОРІЄЮ ПОДВІР’Я

Це ще один крок для того, щоб місто квітло та пахнуло. Так, ще дуже багато треба зробити і на набережній і по усьому місту.  Дорогу здолає той, хто йде.

 

 

Автор: Володимир Бут

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення

Ви маєте ввійти щоб залишити коментарій.