понеділок 3 серпня 2020р.
Інтернет-газета Херсонської області
02.07.2014

День жалоби у Скадовську

10485144_701245113281134_5263968819474204756_n1

Сьогодні поховали офіцера Української армії, який загинув під Луганськом, Віталія Бєлікова.

Тіло героя привезли до Скадовська ввечері 1 липня п.р. О десятій ранку наступного дня його відспівували в районному будинку культури. Воїну, ще майже дитині, була завеликою труна, в якій він лежав.

Проститися з побратимом приїхали його бойові товариші та  підполковник Олександр Паламарчук, керівник батальйону, в якому служив  Віталій протягом останніх двох років. Хлопці, що стояли в почесній варті, і худі, тонкі, майже діти. З автоматами на плечах, в магазинах – бойові патрони.

У Скадовську на державних установах приспустили прапори й прикріпили траурні стрічки. До  районного будинку культури скадовчани йшли нескінченним потоком, щоб висловити свою повагу земляку. Несли вінки і живі квіти. Їх спочатку клали в труну, до ніг героя, а коли не стало місця, гора з квітів виросла поряд із портретом Віталія.

Звучала “Пливе кача”. Мелодія розривала серце. Багато жінок не стримували сліз, оплакуючи героя.

Народила мати сина. А виявилося, – героя. Боляче ховати молодих і повних сил чоловіків. Майже дітей.

Утираючи сльози, скадовчанка Тетяна, яка теж прийшла вклонитися українському воїну, сказала: “Бедный мальчик. Я всю жизнь ненавидела бандеровцев. Но сейчас я прозрела. У меня в России остались все родственники. Мне с ними очень тяжело разговаривать. Но я знаю, что если бы я сейчас жила в России, я бы думала так же, как они. Они не знают правды об Украине. Дай Бог, чтобы там (мається на увазі на сході України – прим. авт.) все побыстрее закончилось. Мой брат из России рвется в Донецкую область спасать мирных жителей. Я ему сказала: приедешь, я тебя буду убивать”.

Олена П., яка теж була присутньою на похоронах, сказала, що вина в тому, що зараз гинуть юнаки на війні, є всі люди, які голосують на виборах не думаючи. Адже Янукович був обраний на чесних виборах. Багато хто тоді радів і плескав у долоні. Аж ось як усе обернулося.

Прийшли проститися із колишнім учнем перша вчителька, класний керівник та однолкасники Віталія. Він провчився до 9 класу в Скадовській школі №3, після чого пішов спочатку до фізкультурного училися, відтак закінчив Львівське військове училище. після закінчення училися потрапив до Мукачева. Одружився. Народилася донька. Назвали Ксюшею.

Рівно опівдні під жалобні співи труну винесли із будинку культури. Велелюдний натовп пройшов за труною, яку пронесли цетром міста до перехрестя вулиць Гагаріна – Пролетарська. Час від часу натовп скандував: “Герої не вмирають! Герої не вмирають!”

Після тогоDSC_0066 траурна процесія вирушила на кладовище. Поховали офіцера, який з честю виконав свій патріотичний обов’язок, біля центральної алеї. Щоби кожен, хто відвідує могили своїх рідних, міг поклонитися Віталію Бєлікову.

Коли процесія повернула на Пролетарську, якась жіночка вигукнула: “Фашисты! Руки прочь от Востока Украины!”. Мало які хворі на голову люди приїжджають до Скадовська. Її навіть не побили. Тільки у натовпом прошелестіло: “Якби це закінчилось якнайшвидше”.

Сходу час додому, в Україну. Так звані самопроголошені  народні республіки дуже багато біди накоїли в  нашій державі.

 

 

Автор: Скадовська Палітра

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення

Ви маєте ввійти щоб залишити коментарій.