середа 23 жовтня 2019р.
Інтернет-газета Херсонської області
06.02.2016

Роман із мовою

Є в Скадовську магазинчик, до якого я ходжу з особливим задоволенням. Він знаходиться в центрі міста, на другому поверсі колишнього “Дитячого світу”, де тепер великими літерами сяє слово “ЗОЛОТО”.

У цьому бутіку продають білизну.

Теж мені, здивувала, – скажете. Скільки їх, тих бутіків із жіночими таємницями, по всьому місту.

Цей винятковий своєю продавщицею. Вона розмовляє вишуканою українською. Чисто-чисто, без домішок русизмів та канцелярщини. Мабуть, такою в давнину розмовляла українська знать й прості селяни.

Коли ця жінка говорить, моя душа завмирає від краси. Останнім часом продавщиця почала трохи здаватися – у неї вже пролітають містечкові мовні неоковирності. Ніби намагається розчинитися в нашому мовному болоті. Не розуміє, що більшість просто не знає державної мови, ніколи не спілкувалася з її автентичними носіями, тому й розмовляє, ніби в дрантя одягається.

Дівчино, тримайся. Я розумію, що тобі потрібно б у школі викладати українську мову або вести “Доброго ранку, Україно!” на “Новому” чи “1+1”. Але доля розпорядилася інакше. Тому зачаровуй українською скадовських жінок. Одягай їх у слова, ніби у мереживо. Можливо, якесь слово припаде їм до душі, і вони навчать йому своїх дітей чи онучат.

Автор: Вікторія Сенько

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення

Ви маєте ввійти щоб залишити коментарій.