середа 23 жовтня 2019р.
Інтернет-газета Херсонської області
20.06.2016

Допоки будемо «дітьми»?

2У моїй пам’яті люди завжди проростають цитатами. Я можу не згадати як вони виглядали при нашій зустрічі, але те, ЩО вони сказали (і на додачу – ЯК вони це зробили (їхня мова тіла) – ) глибоко всочується в мій мозок.

На одній із перших університетських пар викладачка промовила до нас: «Знаєте, це неправда, коли кажуть, що тільки викладачі навчають студентів. Насправді, студенти відкривають багато нових горизонтів і для самих викладачів». Тими словами Юлія Олександрівна автоматично потрапила до списку моїх улюблених людей-цитат. Як покаже час, це буде взаємно.

Чому я про це нині згадую? А тому, що власні спостереження переконливо доводять, що брак демократичності таки вкорінився в нашому суспільстві. Спостерігаю за тим, як часто люди старшого віку не хочуть слухати молодь, або роблять вигляд, що слухають, але ж насправді не чують. Найпопулярніша словесна приправа при цьому така: «Ти ще надто молодий. От проживеш стільки скільки я, от тоді зміниш свою думку». А як не змінить? Чому така думка завше відкидається? Можливо, саме свіжий, молодіжний погляд на вкорінену проблему і допоможе її вирішити?

Нашій освітній системі (а оскільки через неї проходить кожен, то, як наслідок, і багатьом людям) не вистачає неупередженості. Конче необхідно навчитися сприймати молодих хлопців і дівчат не як «дітей» (незалежно від того скільки їй чи йому років – 14 чи 24), а як, передусім, особистостей, як індивідуумів, які мають невід’ємне право на власне бачення. Нехай навіть хибне, з вашого погляду, але сам факт його існування і тим більше визнання надважливий.

Тільки тоді, коли школярі, студенти чи молоді спеціалісти відчують, що їм не потрібно підлаштовуватися під думку вчителя, викладача чи начальника, аби бути сприйнятим або ж отримати омріяну оцінку, тільки тоді ми матимемо самодостатніх, самосвідомих громадян, для яких власна неповторність буде предметом гордості, а не відхиленням від нав’язаної кимось (АЛЕ ж насправді неіснуючої, ілюзорної!) норми. Саме такі люди здатні побудувати країну, в якій найвищою цінністю буде людина, а не вміння вкрасти і при цьому не сісти за ґрати.

Врешті, що ж визначальне в людині? Не посада, не статки, ні. І тим паче, не вікові параметри. У людині головна людина. Так давайте сприймати один одного саме в цій площині.

P.S. Першого чеського президента Вацлава Гавела опоненти питалися:  «Навіщо ви проводите люстрацію і даєте владу молодим – вони ж нічого не вміють?». На такі закиди відомий дисидент відповідав: «Краще 5 років помилок, ніж 50 років саботажу».

3

Системні зміни, про які не говорить хіба що ледачий, здатні зреалізувати тільки позасистемні люди. Бо саме вони здатні побачити ті прогалини, які, власне, і гальмують розвиток цієї конкретної сфери.

 

 

Автор: Олена Вовк

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення

Ви маєте ввійти щоб залишити коментарій.