середа 23 жовтня 2019р.
Інтернет-газета Херсонської області
16.06.2014

Казка про Упиря, Праву руку Люцифера і український народ

Вікторія Сенько.

 

Дія нашої казки розгортається на початку 21 століття. Точніше – кінець 2013-го – 2014-й.

З країни, злякавшись власного народу, втік до сусідньої держави Упир. Туди ж прорвалися помічники Упиря – вовкулаки, комуняки, потерчата. Це кодло збиралося правити вічно Україною.  Та обломилося. Занадто жадібними і безсердечними виявилися.

Опинившись у Задзеркальї, трохи перевели подих, поплювали на підошви черевик, бо від швидкого бігу вже димок пішов, і схопилися за голову.  Всьо пропало. Всьо лишилося там, за кордоном. Маєтки, золоті батони, а головне – держава як торбинка із всякими смачностями. І газ, і банки, і заводики, і ставок, і млинок, і вишневенький садок. Жаба почала давити. День, два. Ні, треба повертатися. І що – згнисти в тюрмі? Народ злий в Україні. Справедливості вимагає.

Народ в Україні дійсно переінакшився. Революцію гідності затіяв. Він то й раніше ніколи в зуби нікому не дивився. Ніби скромний консьєрж. Дозволяв і мінет собі зробити. І  у піддавки грав. Але й про свою гідність ніколи не забував. Коли треба, враз міг позу змінити, щоб і партнер вдовольнився, і сам кайф зловив. Жалко, партнер, себто Упир і його вурдалаки, сопливими виявились. Втекли і почали  пакостити. Грошей не жаліють. Купують зброю, тітушек завербували. Ті у ранзі піднялися, вже сепаратистами себе називають. Закликають відділитися. Самопроголошують себе на царство. Нехай те царство з кулачок, і люди звідти тікають, та хіба ж від влади відмовишся? Далі гірше. Людей почали катувати і вбивати. Простий християнський  люд. Той, у кого в серці віра, любов до України, до справедливості. Демократії. Ні, такими людьми хіба  Упир може керувати? Ніколи. Тому йде полювання на найбільш відважних.

Злам епох, буремні події. Феодалізм привабливий, та сприймається лише Упирем. Він собі в помічними покликав Праву руку Люцифера. Права рука завжди людськими кістками смачно так спльовує. Любить сам процес людожерства. Скількох увже разом з Упирем і вурдалаками на той світ загнали? Мало, все мало. Ніяк не подавляться.

Тільки український народ вирішив: подавляться. Захлинуться власною кров’ю. Добро завжди перемагає. Закон казки. І життя.

P.S. Дітям читати не дозволяється.

 

 

Автор: Скадовська Палітра

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення

Ви маєте ввійти щоб залишити коментарій.