середа 23 жовтня 2019р.
Інтернет-газета Херсонської області
22.11.2015

МАЙДАН, ОБАМА ТА ЦОЙ…

Промайнули 2 роки з початку буремних подій на Майдані…

При обговорені цієї теми головні питання, які звучать – «чи знайдені та покарані ті, хто засуджував, катував та вбивав протестувальників, чому досі працюють схеми папєредників» і т.п. Не підлягає сумніву, що так, це важливо. Але що є вирішальним у нашій оцінці ситуації, яка склалась у країні?

Основною вимогою людей, які вийшли на Майдан, як і під час будь-якої революції, це – ЗМІНИ.

Зміни – завжди затребуваний тренд, який використовують політики усіх часів та народів. Ми можемо вважати, що знаходимося в унікальній ситуації, але як сказано у Святому Письмі «Нема нічого нового під сонцем». Обама, який балотувався у президенти США, основним гаслом обрав «CHANGE WE NEED» (Нам потрібні зміни).
Порошенко не був оригінальним зі своїм «Жити по-новому». А пригадуєте «Перемен» Віктора Цоя, гімн радянської молоді, який неодмінно збирав стадіони та не втратить своєї актуальності, мабуть, ніколи? Не хочеться, але також згадаю комуністичне «Мы наш, мы новый мир построим..». Перелік може бути занадто довгий… Що скажеш, якщо сам Господь чекає від нас оновлення: «…Очистьте руки, грішники, і очистіть серця, двоєдушні.» (Яков.4:8)

Зараз доводиться часто чути, що нічого не змінилось, більш того, стало ще гірше, ніж при Януковичі. Але я так не вважаю.

Давайте подивимось, що відбулося у Скадовську. Ще пару років тому, була загроза, що анексія з Крима може розширитись і на наш регіон. Люди були розгублені, місцева та центральна влада мовчала. Ми з друзями вирішили, що треба щось робити, заявити, що ми бажаємо перемін, але не зміну громадянства. Швидкоруч пошили великі жовто-сині прапори, сіли у автомобілі та почали їздити колоною по вулицям. Я не забуду, як в перший раз побоювалися, що від цього може постраждати транспорт та ми самі. По місту тоді майже не було української символіки. Порадувало, що цю ініціативу підтримали інші наші знайомі. Коли їхали по Скадовську, а потім по району було цікаво спостерігати за реакцією людей. Дехто просто дивувався, хтось дивився насупившись, але були і ті, що радо вітали. Це додавало оптимізму. Потім, вирішили поїхати на кордон з Кримом та відвезти допомогу військовим. Яке ж наше здивування та натхнення було, коли з початкових 5 авто за Каланчак доїхало біля 30!

У Мережі є відео про ті події:

Також не слід забувати тих декілька сміливців, які попри великий тиск організували Скадовський Майдан. Потім були «Самооборона», волонтерська робота та багато інших подій та призвіщ які, я сподіваюсь, будуть гідно оцінені та закарбовані у народній пам’яті.

Сьогодні весь Скадовськ у державній символіці, учасників АТО та «Самооборону» запрошують на уроки патріотизму, біля пам’ятника Небесній сотні, який встановили волонтери, проводять офіційні заходи.
Результати місцевих виборів також відмінні від попередніх. Комуністів у Скадовській міській раді нема зовсім, синьо-білі у меншості, феноменально для півдня України найбільше мандатів у партії «Самопоміч». Для багатьох депутатів – це їх перший подібний досвід. На посаду міського Голови обрали Олександра Яковлєва, людину не нову у місті, але нову для місцевого самоуправління, який продемонстрував свою проукраїнську позицію під час вищезгаданих подій. Містяни задали певний, новий вектор для обранців.

Зміни є!

Зрозуміло, що у людей відрізняються цінності та пріоритети. Є і ті, що не хочуть оновлення, називаючи це стабільністю, але «лёд тронулся, господа присяжные заседатели!» Той, хто цього не зрозумів та гарячково чіпляється за стару систему, буде нею ж зрадницьки покинутий напризволяще. Вихід один – щиро покаятися тим, хто винен, понести відповідальність. В іншому випадку – пам’ять про пролиту кров нинішнього та попередніх поколінь винесе справедливий вирок. Не буде спасіння у продажних суддів та силовиків. Від гніву людського, а тим паче від суду Божого не уникнути. Так, Господь милостивий, але Він і справедливий. Суспільству ж – зробити висновки, та почати жити справді по-новому. Не будьте байдужими, само-собою нічого не поліпшиться.

Зміни є! І вони позитивні. Зцілення країни почалось. Так, багато процесів хронічні, але народ терплячій. Дочекаємося. Тим більш, що ми не пасивні спостерігачі.
Ми – творці новітньої історії успішної, процвітаючої та духовної України.

Автор: Володимир Бут

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення

Ви маєте ввійти щоб залишити коментарій.