понеділок 18 грудня 2017р.
Інтернет-газета Херсонської області
01.06.2017

Роздержавлення ЗМІ: перші підсумки та перспективи

24 грудня 2015 року Президент підписав закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Минуло півтора року, та загальний інтерес до роздержавлення преси не набув достатньої актуальності, щоб адекватно відповідати значущості процесу, що розпочався. Здається й самі редактори друкованих комунальних видань не розуміють важливості та революційності реформ у сфері ЗМІ.

Що ж відбувається у місцевому сегменті преси на Херсонщині?

За словами Валерія Горобця, медіа тренера, редактора Новотроїцької районної газети «Трудова слава», одного із авторів реформи, реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у два етапи.  До 31 грудня 2018-го року колективи редакцій мають  остаточно й безповоротно розлучитися із владними співзасновниками. І не тільки юридично, а й організаційно, фінансово і, головне, ідеологічно, позбавившись прямого впливу влади на редакційну політику. Редактори і журналісти мають скинути із себе «коросту» самоцензури, побоювання влади (а часом і плазування перед нею). Районні видання мають стати саме голосом громад, а не чиновників. Головне надзавдання – зміцнитися економічно, наростити тиражі (резерви для цього в нас поки що є, причому значні).

У пілотному проекті (першому етапі реформування преси) на Херсонщині взяли участь 50% комунальних друкованих ЗМІ, це красномовний показник налаштованості редакційних колективів на реформування! Однак перший етап роздержавлення проходить досить пасивно через  правову необізнаність редакторів та значну затримку у прийнятті постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі», яка була ухвалена лише 23 листопада 2016 року. Фактично всі редакції – і першоетапники, і другоетапники – будуть реформуватися паралельно. Навіть редакції-пілотники зможуть його завершити не раніше травня-червня 2017 року (за законом реформування для першоетапників мало завершитися до кінця 2016 року).

На Херсонщині в деяких районах  проявився саботаж реформи з боку місцевих рад, який триває й досі. Ніяк не бажають владні засновники відпускати «кишенькові» газети у вільне «плавання». Великий інтерес у керівників і депутатів рад є до майна й приміщень редакцій. З’являються проблеми й з організаційно-правовими формами нинішніх редакцій. Деякі з них зареєстровані як комунальні підприємства, деякі не перереєстровувалися й залишилися держаними, ще якимись.

Закон каже: «Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій». Ця обставина у майбутньому не виключає конфліктних проявів з боку влади, адже редакції, зазвичай, розташовані в привабливих місцях, в центральних частинах райцентрів. Є й проблеми із обліковуванням майна, погашенням боргів редакцій. Не так багато на Херсонщині самодостатніх у фінансовому сенсі комунальних видань, що працюють без бюджетної підтримки владних засновників.

Де взяти кошти на підвищену мінімальну зарплату й податки на неї? На оплату постійно зростаючих послуг «Укрпошти» з доставки видань? На зростаючу вартість поліграфічних послуг? На що розраховувати?

На те, що регіональна та місцева влада все ж дотримається вимог закону й саме з реформованими редакціями укладе угоди на висвітлення своєї діяльності, передбачивши у своїх бюджетах певні суми на це, адже законодавство про реформування преси закріпляє за реформованими виданнями переважне право на укладання таких угод. Ці кошти можуть стати «рятівним колом» для слабких в економічному сенсі редакцій після реформування. Ну а ті, хто йде в другий етап, мають ще час на передишку й розраховують на бюджетні дотації від засновників. Наприклад, Новокаховська  міськрада повністю  фінансує комунальну газету «Нова Каховка». Редактор не поспішає «роздержавлюватися». Хоча фінансування друкованих засобів масової інформації та редакцій із державного та місцевих бюджетів припиняється через три роки з дня набуття чинності закону про реформування комунальної та державної преси, тобто, з 1 січня 2019 року. Відтоді всій колишній комунальній і державній пресі доведеться розраховувати тільки на власні сили, виживати самотужки.

Звичайно, не сьогодні-завтра, але за рік-два кілька районних газет області просто «помруть». Не стане в першу чергу тих, хто нині має тираж  менше двох тисяч примірників. Тому головним надзавданням редакційних колективів нині є кардинальне покращення змісту видань, збільшення обсягу, осучаснення зовнішнього вигляду, верстки газет. Часу вже майже не залишилося.

Розпочався і процес пошуку майбутніх інвесторів. Знаходяться бажаючі профінасувати деякі видання, щоб мати такий собі інструмент політичного впливу. Подібна практика в нас поширена. В одному з районів райрада настійливо рекомендує редакторові взяти у співзасновники ГО. Якщо редакторів «дотиснуть», то масова реєстрація нових юридичних осіб покаже  багато несподіваного. Хоча закон прямо забороняє брати у засновники когось зі сторони (дозволено створення нових суб’єктів господарювання тільки, виключно членами трудових колективів редакцій), однак ніхто не убезпечений від «тіньового» впливу на нові медіа.

Одне можна сказати точно: комунальна преса країни і області стоїть на порозі великих змін.

 

 

Автор: Оксана Жіляєва

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення

Ви маєте ввійти щоб залишити коментарій.