середа 23 жовтня 2019р.
Інтернет-газета Херсонської області
09.12.2015

СКАДОВСЬКЕ ПРОКЛЯТТЯ

8 грудня – нова святкова дата у календарі Скадовчан. День прощання з символом совкового минулого. Для когось це романтичні та чудові часи, для когось – пекло на землі.Як це було – у невеликому відосюжеті.

 

Спроба бути об’єктивним у оцінці історичних подій – справа невдячна. Але всі мають право на свою, особисту думку. Одні і ті ж часи та події кожен проходить своїм шляхом.

Ще не так давно на центральній площі молодого містечка Скадовськ був збудований чудесний храм для служіння Богу.

Але однієї не прекрасної миті прийшли більшовики і без референдумів та обговорень стерли цю прекрасну будівлю з лиця землі. Згодом, теж по вказівці компартіїї, практично на тому місці встановили пам’ятний знак на честь того, хто «жив, живе та буде жити», прямо як Господь Бог. Щоб ніхто не забував, кому тепер належить служити.

Хтось каже, мовляв, хай собі стоїть, нікому ж не заважає, це наша історія, звикли ж.

Ще у лютому цього року, коли «Правий сектор» з Херсону з’явився у міськраді та на центральній площі Скадовська, оперативно зібралися прибічники червоного кумачу та зчинили великий галас.

Міський голова та депутати попередньої каденції зробили все, аби не провести демонтаж у законний спосіб. Мерія забезпечувала, як вони казали, «архітектурній цінності», цілодобову охорону усіма доступними силовими структурами. Але, як бачити, все може швидко змінитись.

Сьогодні державна служба охорони забезпечувала порядок і вже втихомирювали тих, хто тоді, у лютому чинив спротив.

Нечисленні бабусі активно проклинали сучасне покоління (читай, своїх дітей та онуків), включаючи добре знайоме «расстрелять и повесить». Зрозуміло, настрій у них був не святковий. А от учільнику місцевих коммуністів Кравцову, мені здалось, було не сумно.

Особливо запам’яталась жіночка, яка принесла жовтий букетик, мабуть зі своєї клумби і кинула його у кузов, де лежав повержений вождь. Ніби у труну мерцю.

Я не засуджую їх. Але у нас свій вибір. До речі, раніше мені довелось зустріти стареньку, яка казала, що кожного дня молиться за очищення площі та міста від ідола. На репліку, що і я молюсь, вона запропонувала показати мої коліна у підтвердження…

Адепти Совка люблять розповідати скільки Совєти побудували, скільки навчили людей… Мабуть кожен брав участь у подібних дебатах. Це може бути до безкінечності… Нещодавно, мені на очі потрапила книга, де розповідається як в дореволюційний час розквітав та розвивався наш край. Треба надати належне іноземцям, серед яких був і засновник нашого міста, як у нас його величають – пан Скадовський. Створення міжнародного порту, Тисячі елітних овець, стрімкий розвиток інфраструктури… Простим українцям відкривалися гарні перспективи. І я тільки можу уявити, яких би успіхів вдалося досягти, якби не прийшли «червоні» та й не позабирали того, що вони не будували. А що тут гадати? Порівняйте рівень життя 80-х (я вже не кажу про 90-ті) у Німеччині (ФРН), Англії та УССР. (Нагадаю, багато чого на Україні, зокрема на півдні та сході заснували німці, англійці та інші..) Тож, коли мені кажуть скільки компартія (каторжної працею людей) побудувала, я думаю собі, а скільки НЕ побудувала…

Особисто я вбачаю декілька причин на користь демонтажу пам’ятника Ульянову-Леніну.

1. 1. У Святому Письмі одна з перших заповідей гласить: «Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.» (книга Вихід 20:4-6). Тобто, попереднє поклоніння, що поклонялось ідолам, руйнували храми, на усі усюди заявляли, що Бога немає, катували та вбивали віруючих, накликало на нас гнів Божий. На противагу, Господь благословляє тих, хто чинить правильно до тисячі родів! А ще сказано, що «Блаженний той народ, що Богом у нього Господь…» (Псалом 32:12) Тож, чекаємо на благословення для нашої землі!

2. 2.Кому б це на подобалось чи навпаки, є Закони про декомунізацію, які потрібно виконувати. Зокрема, вони вимагають від місцевої влади у належний термін позбутись всієї комуністичної символіки, включаючи перейменування відповідних вулиць. (Це окреме питання обговоримо у найближчому часі). До речі, виконання цих законів було заплановано ще при мері Гавришу, виконкомом складені відповідні розрахунки. Та вони так і не наважились здійснити це у термін своєї каденції. Зокрема, на перенесення та встановлення пам’ятника Леніну в іншому місці було запропоновано витратити з бюджету міста біля 65 тис. грн. Демонтаж 8 грудня не вартував для громади жодної копійки. Витрати покрили бажаючі власним коштом.

3. 3.Центральна площа Скадовська, без всяких сумнівів, потребує капітальної реконструкції. Повинно бути видно, що це курортне містечко. Самим мешканцям потрібно місто для культурного сімейного відпочинку. Тож, постаментам у цьому комплексі міста немає. Ще у лютому в youtube.com була викладена візуалізація де прибирають пам’ятник Леніну та його місці з’являється фонтан. Сьогодні це стає реальністю.

Можна ще знайти причини, але на мій погляд і цих достатньо, щоб поставити у даному питанню крапку. Отож, шановні Скадовчани, друзі та гості, будемо вірити, що місто стало перетворюватися на краще. Будемо молитися за це да докладати зусиль. Кожен на своєму місці.

 

 

Автор: Володимир Бут

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення

Ви маєте ввійти щоб залишити коментарій.