середа 23 жовтня 2019р.
Інтернет-газета Херсонської області
08.06.2014

Звідки беруться суперлюди?

Кожне суспільство проходить свій шлях еволюції. Українцям, що століттями їли хліб невільників, непросто дається пробіжка до демократії. Лише зараз позбуваємося комплексу меншовартості. Доводиться перечіплятися об підніжки придуманих кимось стереотипів. Відстоювати свою думку через конфлікти. Тому що боротьба триває не лише у зонах дії АТО. Вона скрізь, де болото закінчується, і з землі виринає чистий потічок. Вода підхоплює все, що потрапляє в неї. Щось викидає на берег, щось опускає на дно, а щось виносить у море.

Навіть друзі Гаррі Поттера захоплювались мітлою Німбус-2000. Як-не-як, остання модель. Але мав її тільки Гаррі. Й у друзі вибрав собі напівкровку Герміону та рудого хлопчика з бідної багатодітної родини Рона. Цю казку однаково люблять діти з різних за матеріальним рівнем сімей. Всім подобається розум Герміони, відданість Рона й талант та обраність Гаррі.

Мене віднедавна почало цікавити, звідки беруться такі “політики”, як Єгор Устінов? У неповних 30 він за якісь неіснуючі заслуги став головою Скадовської райдержадміністрації. Й ми знаємо за які: його тато при грошах. Іншого пояснення поки що не можу знайти. Адже знаю розумніших від нього, досвідченіших, порядніших й т.д. Цей же кіндерсюрприз, як його охрестили в районі, нарегіоналив – і пішов на підвищення. Мітингував у “клітці”, звареної  за наказом Костяка, в яку заганяли бюджетників на антимайдан. Розширював лави Партії регіонів, був відданим цій політсилі до дрижаків у колінах. А тоді враз зіскочив із синьо-білого потяга, спробував відразу ж скочити на підніжку іншого, ідеї якого донедавна відверто зневажав. Не вийшло. Десь загубився. Не факт, що незабаром не винирне на якійсь іншій видній посаді. Щоб з таким же щиросердним рвінням топтати, нищити все, до чого торкнеться його чиновницький запал вислужитися.

Й зовсім несподівано я познайомилася із особою, яка формує культ таких, як екс-чиновник Устінов. Зовсім мила усміхнена жінка, яка ділить дітей на обраних, бо їхні батьки мають гроші, й на  голоту без роду-племені. Навіть перебування їх в одному потязі – мезальянс. Такого вона допустити не може. Бо це – приниження її ображеної хворобливої гідності. Що цікаво, вона не перша представниця преклоніння перед грошовитою суперелітою. Сьогодні я почула вже від молодшої дами: як же так? Мої діти і ці…

Все-таки Україна мало-помало капіталізується. І є люди, їх чимало, які мають голову на плечах і зуміли заробити непогані гроші. Коштів вистачає на все – від власного будинку до поїздок у вихідні  на шопінг до Арабських Еміратів або Парижу. Пам’ятаєте Голcуорсі “Сагу про Форсайтів”? Джон вирішив купити автомобіль, і питання ціни не обговорювалось.

Так само сучасні багаті українці. У них не стоїть питання ціни – купити дитині дорогий смарфон, чи планшет, чи нетбук, чи все разом. Але коли це підноситься як спосіб вивищитися й вважати себе обраним? Всі, хто не мають такого статку, зовсім не прислуга і не люди другого сорту. Можливо, в них інші пріоритети. Можливо, менше везіння, можливо, не опинилися у потрібний час у потрібному місці. Та мало чого. Вони теж розумні, багато працюють, пишаються своїми дітьми. Просто скромніше живуть. І їм не доведеться ганебно тікати, лишаючи золоті злитки та колекції годинників, куплених на крадені гроші.

Як би там не було, серед моїх друзів є мільйонери, є звичайні бюджетники, й зовсім бідні люди. Чому я дружу з ними і чому вони дзвонять мені? Якщо розібратися, їхній і мій фінансовий стан у наших стосунках стоїть на якомусь там надцятому місці. Перш за все ми цінуємо щирість, підтримку одна одної, незрадливість і спільні погляди. Чи не вперше я радію, що мої вчителі не прищепили мені комплексу неповноцінності через те, що моя родина  вважалася середнім класом – як в радянські часи, так і тепер. Добре, що мої вчителі і вчителі моїх дітей цінували в першу чергу не гаманець батьків дитини, а її розум та старанність у навчанні. Мені жаль дітей, яким постійно втовкмачують їхню обраність бо їхні батьки мають багато грошей. Навіть дуже хорошу і талановиту дитину цим можна зіпсувати. Так, вона поділить людей на “своїх” та “чужих”, навчиться зневажати та сторонитися одних і прогинатися перед тими, хто грошовитіший. Вона навіть буде щасливою. Але обов’язково програє, бо грошей на все життя не заробиш. Тому що навіть дуже багаті люди можуть опинитися у вигнанні, а їхні рахунки – заблокованими. Колишні друзі зрадять, бо ж нема грошей та посади – немає друзів. Так чинили вони. Так зроблять і з ними.

Оце думаю: Форсайти закохались в одну й ту ж жінку. Ірен не була багатою. Вона мала інші скарби. Попри снобізм, Форсайти не відреклися кохання. Багатій Поттер, зрештою, одружився з Персі Уїзлі, бідною сестрою Рона із багатодітної сім’ї.

Говорити про фінансову градацію українського суспільства потрібно. Тому що маємо ластівочок у вигляді таких, як Устінов. Це на нашому рівні. Насправді таких устінових по всій Україні й в окупованому Криму до фіга і ще трошки. Попрацювавши чиновником на невелику зарплатню, Єгор, тим не менше, має, за свідченням херсонських журналістів, квартиру в Херсоні, два автомобілі і з великим презирством ставиться до людей. Хтось же його цьому навчив. Для Херсона, можна зробити висновок, це проблема. І для Скадовська теж.

Під час стажування у США наша група була здивована виглядом одного телеведучого. Він, попри гарно пошитий костюм, білу сорочку та краватку,доповнив гардероб кросівками. На запитання, чому, відповів: мені зручно.

Хочеться дожити до тих часів, коли в Україні люди, які цінують честь та гідність, зможуть пристойно заробити, зробити кар’єру завдяки своєму розуму та здібностям.

Євромайдан довів, що не все купується і не все продаються. Але коли в одній із херсонських шкіл на останній дзвоник дітям заборонили  приходити із українською символікою, вже не лишається надії, що суспільство після революції гідності відразу стало кращим. Багаті одного чудового дня стануть свідомими й проникнуться співчуттям до дітей-сиріт і з багатодітних родин. Якщо не подружаться з ними, то хоча б не зневажатимуть гидливо. Дітям небагатих батьків, як завжди, доведеться завойовувати місце під сонцем самотужки. У них вийде.

 

 

Автор: Скадовська Палітра

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення

Ви маєте ввійти щоб залишити коментарій.